Шарафуга: посадка та догляд за саджанцями екзотичного гібриду

Шарафуга – екзотичний гібрид абрикосу, персика та сливи, великі, соковиті плоди якого широко використовують для приготування компотів, джемів та варення.

Дерево стійке до несприятливих кліматичних умов та придатне для вирощування в регіонах з помірним кліматом.

Щоб у майбутньому збирати багаті врожаї стиглих фруктів, перед посадкою саджанця бажано вивчити опис шарафуги та ознайомитися з особливостями її вирощування.

У цій статті ми розповімо Вам, що таке шарафуга і як виростити чудове плодове дерево у себе на ділянці.

Шарафуга: що це за фрукт

Шарафуга є гібридом, який успадкував багато ознак "батьківських" культур.

Від сливи вона взяла шипи на гілках, текстуру шкірки та структуру м'якоті плодів, від абрикоса – відтінок кори, форму та розміри листків, а від персика – специфічний малюнок на кісточках.

Коли і як було виведено шарафугу

Отриманням гібрида абрикоса, персика та сливи протягом 30 років займався Флойд Зайгер, якого охрестили "батьком екзотичних фруктів".

Американський біолог був упевнений, що через те, що всі три рослини є представниками підродини Сливових, вони можуть схрещуватися між собою, і запиляв дерева вручну за допомогою косметичного пензля.

Опис та характеристики шарафуги

Шарафуга характеризується компактними розмірами та несе в собі найкращі якості прабатьків.

Незважаючи на близьку спорідненість із теплолюбними південними культурами, вона стійка до низьких температур та придатна для вирощування у північних регіонах України.

Шарафуга характеризується високою морозостійкістю та гарною врожайністю.

Вона цінується за несприйнятливість до більшості захворювань та відмінний смак плодів.

Для всіх сортів шарафуги оптимально підходять безвітряні, сонячні, рівні або піднесені ділянки з родючими повітро- та водопроникними ґрунтами.

Для успішного вкорінення шарафуги, терміни посадки визначають з урахуванням метеорологічних особливостей конкретної місцевості.

У південних регіонах це роблять і навесні, і восени.

При вирощуванні шарафуги в областях із суворішим кліматом, практикують весняну посадку.

В іншому випадку саджанці гібрида не встигнуть адаптуватися до холодів.

Підготовка ділянки

Місце для посадки цього гібрида готують заздалегідь.

Вибрану ділянку прополюють від бур'янів та ретельно перекопують.

Потім у ґрунт вносять перегній або компост.

Наші агрономи додатково удобрюють землю будь-яким відповідним калійним підживленням (40 г/м2) та суперфосфатом (70 г/м2).

Правила посадки

Посадку шарафуги виконують, дотримуючись наступних правил.

На підготовленій ділянці риють посадкову яму, розміри якої становлять приблизно 80×80×80 см.

На дно лунки висипають шар битої цегли, щебеню або гальки.

Іноді до дренажу підмішують трохи чистого піску.

Витягнутий з ями ґрунт доповнюють перегноєм і торфом і акуратно вносять в лунку так, щоб вийшов невисокий горбок.

У центрі встановлюють довгу дерев'яний кіл, який стане опорою для молодого деревця.

В яму занурюють саджанець і акуратно розправляють коріння, стежачи, щоб вони не загиналися.

Кореневу систему деревця присипають ґрунтом, злегка ущільнюючи його.

На завершальному етапі шарафугу обережно прив'язують до опори і рясно поливають нехолодною, відстояною водою.

Догляд за шарафугою у відкритому ґрунті

Щоб гібрид стабільно приносив щедрий урожай, йому потрібний правильний догляд.

До списку базових агротехнічних маніпуляцій потрапили регулярні поливи, внесення підживлення, обрізування та формування шарафуги.

Хоча шарафуга зарахована до групи морозостійких рослин, її готують до зими.

Восени пристовбурне коло очищають від сміття і розпушують.

Кору старих дерев обережно обробляють металевим скребком або ножем, знімаючи тільки шар, що легко відходить.

Потім стовбур і нижні фрагменти гілок білять.

Важливо!

У регіонах з холодним кліматом рекомендується додатково підгортати і мульчувати приствольне коло, а потім прикривати його випавшим снігом.

Полив

Для полегшення роботи, навколо дерева роблять невеликі борозенки глибиною приблизно 10-15 см, в які потрібно лити воду.

Робити це потрібно неквапом і дуже акуратно.

Під кожне дерево виливають приблизно 10-15 літрів води.

У спекотну погоду обсяг вологи, що витрачається, збільшують.

У період весняних дощів шарафугу можна не поливати.

Важливо!

Щоб наситити землю киснем і зробити її легшою, після кожного дощу або поливу, землю розпушують на невелику глибину.

Підживлення

Щоб підвищити врожайність та покращити зростання дерева, у ґрунт під ним кілька разів за сезон вносять добрива.

Навесні, до появи бруньок, підгодовують органікою.

На стадії утворення бруньок, шарафугу удобрюють азотною сумішшю і аміачною селітрою, що стимулює нарощування зеленої маси.

У період зав'язування бутонів, дерево підгодовують калійними складами та суперфосфатом.

А для активізації дозрівання плодів, в грунт вносять кальцій, калій, селен та марганець.

Формування та обрізання шарафуги

Шарафуга відрізняється високими темпами зростання і потребує регулярних обрізок.

До початку весняного руху соку, гілки шарафуги вкорочують удвічі гостро заточеним і продезінфікованим інструментом.

Зазвичай цю процедуру поєднують з санітарним обрізанням, у ході якої прибирають усі хворі, підмерзлі, загущаючі та зламані пагони.

Зрізи обов'язково замазують садовим варом.

У перші роки життя шарафугу піддають формувальній обрізці.

Насамперед, залишають пару основних гілок на відстані приблизно 30 см один від одного.

Інші пагони прибирають на кільце.

У наступні роки акуратно формують інші яруси гілок, не забуваючи трохи вкорочувати центральний стовбур.

Після кожної обрізки дерево рясно поливають нехолодною відстояною водою для якнайшвидшого відновлення після процедури.

Хвороби 

Хоча гібрид характеризується хорошим імунітетом, за несприятливих умов він стає сприйнятливим до кучерявості листя.

Дане захворювання супроводжується деформуванням пластин та утворенням на них дрібних біло-зелених плям, які з часом стають темнішими та покриваються восковим нальотом.

Недуга вражає переважно молоду зелень, доросле листя страждає ним набагато рідше.

При сильному зараженні шарафуга швидко слабшає і припиняє плодоносити.

Врятувати рослину можна, позбавившись всіх пошкоджених фрагментів і знищивши їх.

Після обрізки рослину обробляють фунгіцидами.

Як розмножити шарафугу

Розмножити шарафугу насінням неможливо, як і будь-який гібрид, тому її розмножують живцюванням.

Посадковий матеріал заготовляють восени.

Нарізані живці довжиною 15-20 см обережно очищають від непотрібного листя, залишивши кілька здорових бруньок, і на добу замочують у стимуляторі росту.

Підготовлені таким способом, живці під невеликим кутом висаджують у контейнери з родючим ґрунтом і забирають у прохолодне приміщення, не забуваючи регулярно поливати та підгодовувати їх.

Навесні укорінені саджанці переносять на постійне місце.

Деякі садівники намагаються розмножувати шарафугу щепленням на аличу чи сливу.