Гранат Гюлоша (2-річний)

Відмінний, крупноплідний сорт гранату, середнього терміну дозрівання.

Гранат приваблює садівників не тільки через можливість виростити екзотичні плоди, але й своїм декоративним зовнішнім виглядом.

Під час цвітіння на гілках з’являється багато великих насичено-червоних квітів, котрі виглядають дуже незвично.

В наших регіонах гранат вирощують кущем, але можливо і формування штамба.

Для цього в землі залишають 3-4 пагони, щороку додаючи до них 2-3 молодих гілки, а старі зрізають.

Плоди великих розмірів, округлої форми, з великою кількістю зерен.

Зерна щільні, соковиті, солодкі, з легкою приємною кислинкою.

Шкірка насичено-червона, тонка.

Перевагами сорту є морозостійкість до -15-18℃, невибагливість до грунту, стійкість до грибкових захворювань і враження кліщами.

Зрілі плоди можна зберігати в сухому, добре провітрюваному місці, протягом 1-2.5 місяців.

Сорт самоплідний, але для кращого плодоношення бажано висаджувати поруч з іншими сортами гранату.

Термін дозрівання: жовтень – листопад.

Особливості посадки гранату:

Рослина любить сонце або півтінь, південну сторону ділянки. Дуже боїться протягів та обмерзання, тому в перші 2-3 роки після посадки потребує укриття на зиму.

Гранат невибагливий до грунту, та все-таки віддає перевагу легким дренажним грунтам. Дренажем може слугувати пісок, гравій, щебінь. Під час посадки необхідно розправити корені та рясно полити.

Гранат достатньо посухостійкий, проте вже в віці 4-5 років. Тому, впродовж місяця після посадки, саджанець потрібно поливати 2-3 рази на тиждень. Так він краще приживеться та не буде хворіти.

Також, потрібно слідкувати за балансом води дорослої рослини, оскільки пересушування грунту може призвести до розтріскування плодів.

Гранат чудово ставиться до удобрювання. Додавати добриво рекомендують після танення снігу, до пробудження рослини, безпосередньо перед цвітінням та після збору всього урожаю для підготовки до зими. Позитивно ставиться як до мінеральних, так і до органічних добрив.